Як підключити глибинний насос до автоматики?

20.04.2023

15271

Статті

За межами міста, де немає доступу до звичних комунальних зручностей, єдиний спосіб забезпечити водопостачання будинку — облаштування колодязя чи свердловини. Останній варіант кращий, але потребує встановлення потужного занурювального насоса.

Серед недосвідчених покупців такої техніки існує думка, що помпу всього потрібно опустити в свердловину з підключеною трубою. Це не зовсім так. Щоб автономне водопостачання працювало належним чином, важливо підключити глибинний насос до комплекту автоматики. Такий підхід убереже дороге обладнання від швидкого зносу, труби від гідроударів, а також забезпечить комфортне використання водопроводу. Поговоримо про те, як правильно підключити глибинну занурювальну помпу до комунікацій та автоматики!

Основне завдання глибинного насоса

Занурювальний насос такого типу необхідний, якщо наявне або проектоване джерело води має глибину більше 10 м. Помпу встановлюють прямо в свердловині або колодязі. Важливо враховувати, що помилки монтажу можуть призвести до поломки обладнання і, що набагато гірше, до проблем із джерелом води. У свердловинах рекомендується встановлювати лише шнекові (при глибині до 30 м), вихрові або відцентрові насоси. Вібраційні моделі заважають правильному формуванню конуса, що фільтрує, і можуть провокувати скорочення водного дебіту через скупчення піску.

Головне завдання занурювального насоса — доставка чистої води зі свердловини споживачеві (в будинок, ділянку). Але для тривалої справної роботи пристрою знадобиться також установка вузла автоматики, куди входять щонайменше реле тиску, гідроакумулятор, манометр. Якщо функціонал помпи обмежений, знадобляться термореле, реле сухого ходу, датчики рівня води (сенсорні або поплавкові).

Вибирати насос необхідно, виходячи з характеристик свердловини — від цього залежить оптимальна продуктивність, потужність, висота напору. Тільки знаючи все це, можна приступати до монтажу водопроводу, підбираючи труби відповідного діаметра та інше обладнання. Підключення глибинного насоса здійснюється за допомогою полімерної магістралі: вона гігієнічна, проста у збиранні, але може постраждати від морозу. Щоб не допустити негативного впливу холоду, її прокладають у будинок нижче рівня промерзання ґрунту. Ще один варіант – використовувати спеціальний електричний кабель для утеплення. Тоді прокласти трубу можна буде будь-яким зручним способом.

Покрокова інструкція встановлення насоса в свердловину

1. Визначте глибину, на яку необхідно опустити помпу у свердловину

Для цього необхідно знати динамічний рівень води — він вказаний у документації, виданій фахівцями буріння. Якщо з будь-якої причини заглянути в документацію немає можливості (втрачено і т.д.), варто запросити спеціалістів щодо вимірювань. Опустити насос потрібно на таку глибину, щоб він постійно знаходився під водою, але розташовувався не менше ніж за 1 м від дна свердловини.

2. Підготуйте додаткове обладнання

Перевірте, чи достатньо довжини електричного кабелю насоса, щоб підключити його до мережі (з урахуванням глибини занурення). Якщо ні, варто заздалегідь припаяти аналогічний провід потрібного розміру, а місце стику закрити спеціальною термозбіжною муфтою. Додатково при підключенні до мережі рекомендується використовувати стабілізатор – він захистить чутливі елементи насоса від перепадів напруги. Щоб у внутрішній механізм помпи не проникали частинки піску та інші механічні забруднення, бажано встановити фільтр грубої очистки.

3. Зберіть комплект автоматики

На гідроакумулятор встановлюють манометр та реле тиску. Останній пристрій може бути механічним або електронним. Вибір лише за вами! Механічні моделі дешевші, але менш точні, вимагають особливого налаштування. Електронні реле тиску – сучасні багатофункціональні пристрої, найбільш зручні в експлуатації. Устаткування збирається за допомогою п'ятиходового штуцера. Зверніть увагу, що готова насосна станція (з поверхневим насосом у комплекті) не підійде для обслуговування джерел води глибше 8 м.

4. Встановіть зворотній клапан

У вихідний патрубок помпи встановлюють зворотний клапан та перехідну муфту. Саме до неї приєднують трубопровід.

5. Закріпіть страховий трос

Трос знижує навантаження на трубу і дозволяє уникнути обриву насоса. Існує кілька різновидів такого виробу. Оптимальним рішенням вважається трос із нержавіючої сталі товщиною 4 мм і більше. Його пропускають у вушко на корпусі помпи. Для надійності петлю слід продублювати коушем та зафіксувати трьома затискачами з кожного боку. Жодних вузлів зав'язувати не потрібно.

6. Встановіть трубу

Перш ніж реалізувати підключення глибинного насоса до автоматики, необхідно закріпити на помпі трубу для подачі води. Робиться це із використанням пластикової манжетки. Далі трубу, силовий кабель від насоса та трос з'єднують разом. Використовуйте пластикові стяжки з кроком близько півметра. Електричний провід повинен бути зафіксований, щоб уникнути перетирання, але не натягнутий!

7. Опустіть насос

У свердловину опускають напірну трубу аж до дна і ставлять позначку для орієнтира — саме її враховують при монтажі помпи. Коли насос досягає потрібної глибини, трос фіксують в оголовку свердловини, а силовий кабель та трубу пропускають через нього.

8. Проведіть тестовий запуск

Щоб перевірити працездатність помпи, не обов'язково одразу ж приєднати її до водопроводу. Достатньо включити насос «як є» і переконатися, що з вихідної труби вода надходить із гарним напором.

Схема підключення глибинного насоса до автоматики

Автоматика - це комплекс обладнання, яке відповідає за стабільний натиск у системі автономного водопостачання. Крім того, гідроакумулятор (гідробак) з реле та вимірювальними приладами дозволяє зменшити час роботи насоса, продовжуючи тим самим загальний термін його експлуатації.

• Реле тиску

Датчик тиску захищає насос від поломки через надто інтенсивну роботу. Також він сигналізує, що гідробак заповнений, і помпа може перейти в режим очікування. Механічні моделі налаштовуються за допомогою двох вбудованих гвинтів: один відповідає за показник, при якому спрацьовуватиме захист, другий — за різницю між мінімальним та максимальним тиском. Підготовка до роботи електронного реле ще простіше: достатньо виставити потрібні показники, дотримуючись підказок на дисплеї пристрою та в його інструкції.

Вибираючи як підключити автоматику на насос, рекомендується використовувати трійник. До одного виходу підключається реле, до другого — трубопровід, до третього — клапан зворотного відведення рідини.

• Гідроакумулятор

Гідроакумулятор часто плутають з розширювальним баком для системи опалення, але ці пристрої не взаємозамінні. При з'єднанні трубопроводу та гідробака між ними монтують зворотний клапан. Він запобігає витоку води назад у свердловину після того, як насос відключиться. Важливо правильно підібрати об'єм гідроакумулятора, адже занадто маленький резервуар буде причиною частого включення насоса, а надмірно великий призведе до перевитрати бюджету та тривалої роботи помпи.

Для розрахунку потрібно врахувати кількість раковин, душових кабін/ванн, унітазів у будинку. Також мають значення потужність насоса, очікуваний тиск у системі, оптимальна кількість включень насоса за годину. Щоб підібрати найкращу модель гідробака, варто звернутися за консультацією до профільного магазину.

Для монтажу всієї автоматики використовуйте п'ятиходовий штуцер, де кожен патрубок відповідатиме за приєднання одного елемента:

1. Гідробак.
2. Трубопровід із реле тиску.
3. Вихідна труба.
4. Манометр.

Все це дозволить точно налаштувати автоматичне увімкнення та вимкнення насоса. Зверніть увагу, які захисні налаштування передбачені в самій помпі виробником. Часто глибинні насоси оснащені датчиком сухого ходу, який дозволяє пристрою розпізнати недостатній рівень води та вимкнутись до отримання критичних пошкоджень внутрішніх механізмів.

Якщо такого захисту не передбачено, відповідне реле обов'язково потрібно встановити у складі базового комплекту автоматики. Це допоможе уникнути поломки дорогого обладнання для свердловин. Зауважте, що деякі моделі електронних реле тиску також мають функцію захисту від сухого ходу. Ще одна опція, яка часто вбудована виробником прямо в насос, – термореле. Це захист від перегріву обмотки двигуна при низькому тиску. При цьому реле сухого ходу і термореле не взаємозамінні, тому при відсутності одного з них в конструкції помпи сміливо докуповуйте потрібні датчики і встановлюйте у складі обв'язки гідробака. У такому випадку підключення глибинного насоса до електромережі буде безпечним.

У конструкції деяких помп є поплавковий або електронний датчик рівня води. Найчастіше така опція є в колодязних насосах, але іноді зустрічається і в свердловинних. Датчик вимикає насос, якщо рівень рідини в джерелі води знижується до критичного рівня, виконуючи функції захисту від сухого ходу. У цьому випадку купувати додаткове реле не потрібно.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що встановлення та підключення глибинного насоса до автоматики — завдання, яке під силу більшості домашніх майстрів. Вона потребує уважності, але рівень складності невисокий. Однак, якщо ви не впевнені у власних силах, краще довірити монтаж досвідченому фахівцю, який надає гарантію на свої послуги. Це захистить від можливих помилок та передчасної поломки обладнання.

Поділіться цією публікацією у соціальних мережах Facebook Viber Telegram Messenger

Петриченко Сергей

Автор статьи

Эксперт компании SKVAGINA, специализирующийся на подборе, монтаже и эксплуатации оборудования для водоснабжения, отопления, водоотвода и очистки воды. Его профессиональный опыт включает широкий спектр инженерных решений для частных домов, дач, коттеджей и коммерческих объектов.

Youtube Instagram